Справжність - наука про Слово о полку Ігоревім

Re: Справжність - наука про Слово о полку Ігоревім

Сообщение Yaberezapriyom » 14 апр 2011, 23:14

В книзі Бус-Троянь-Русь питання справжності Слова ставиться не взагалі а по конкретних напрямках.
1. Звязок Слова і Гетіки.
2. Звязок подій Слова і подій 4 віку в Північному Причорномор'ї.
3. Трактування містичниї пересонажів.....

Виявилось.
1. Слово пов'язане з переказами готських подій.
2. В Слові присутні форми характерні як для Гетіки так і для грецьких гімнів VI в до не.
3. Містичні персонажі трактуються або готською порою або грецькими істориками і географами.
Yaberezapriyom
сетевой журналист
 
Сообщений: 302
Зарегистрирован: 30 окт 2010, 10:11

Re: Справжність - наука про Слово о полку Ігоревім

Сообщение tyta » 15 апр 2011, 23:54

В роки Великої Вітчизняної війни на території монастиря гітлерівці створили табір військовополонених, в якому за два роки існування загинуло близько 20 тис. в'язнів. Біля стіни монастиря споруджено пам’ятник Жертвам фашизму.

http://www.ns-slovo.org.ua/main/index.html
Аватар пользователя
tyta
Боец ХФ
 
Сообщений: 1739
Зарегистрирован: 19 авг 2010, 15:43

Re: Справжність - наука про Слово о полку Ігоревім

Сообщение tyta » 16 апр 2011, 01:09

Центральній владі було завдано сильного удару після руйнування Києва військами володимиро–суздальського князя Андрія Боголюбського у 1169 р. і смоленського князя Рюрика Романовича у 1203 р. втративши роль політичного центру країни, Київ залишався релігійно – символічною столицею Русі, чому істотно сприяла православна церква.

http://www.ns-slovo.org.ua/main/index.html
Аватар пользователя
tyta
Боец ХФ
 
Сообщений: 1739
Зарегистрирован: 19 авг 2010, 15:43

Re: Справжність - наука про Слово о полку Ігоревім

Сообщение ahil » 20 фев 2012, 17:13

Какое состояние изучения слова на Украине?
Аватар пользователя
ahil
 
Сообщений: 754
Зарегистрирован: 11 дек 2011, 21:00

Re: Справжність - наука про Слово о полку Ігоревім

Сообщение kyla » 06 апр 2012, 22:45

Що треба мати на увазі, читаючи старослов’янські й староукраїнські тексти?
Свавільні дії щодо української мови з боку держави, а саме суцільне підпорядкування словотворчих процесів в УРСР нормам російської мови мали прецеденти в історії. Після перемоги під Полтавою цар Петро I для розбудови тоталітарної з єдиним мисленням та єдиною мовою імперії почав війну з українською мовною реальністю. Літературною мовою в нас тоді була старослов’янська, читана і виголошувана з українською вимовою.

Яка ж то вимова? Характерна її особливість — озвучення слов’янської літери Ђ (ять) як українського звуку і: вЂра — віра, дЂд — дід, дЂло — діло, мЂдь — мідь. Друга виразна ознака — вимова старослов’янської літери и як українського звуку и: глаголати — глаголати, милостивый — милостивий. Молитва Отче нашь, иже еси на небесЂх передавалася так: Отче наш, їже єси на небесіх. Вислів во вЂки вЂков звучав во віки віков, а то й во віки віків, бо коли літеру о записувано з дашком, то її належало вимовляти як і. ВЂрую вимовлялося як вірую.

Міркуючи логічно, треба думати, що українська вимова старослов’янських текстів поширилася на наших теренах від хрещення, а можливо, була притаманна старослов’янщині й до цього. Важко собі уявити, писав лінгвіст Святослав Караванський, щоб за часів, коли Володимир Великий охрестив Русь-Україну, старослов’янські тексти виголошувано із сучасним російським акцентом. Та ж тоді ще не існувало Московської Руси! Ця вимова була характерна передусім для служби Божої в церквах. З нею велося викладання у школах в Україні, зокрема у Києво-Могилянській академії. Скасована Петром I, вона збереглася у греко-католиків Галичини, яка не входила до Російської імперії. Галицька вимова нічим не відрізнялася від вимови українських православних до 1709 року.

Петро I, почавши боротьбу з нашою культурною самобутністю, видав низку указів, спрямованих на ліквідацію української вимови в церквах, які тоді вже належали до московського патріархату. Ці заходи не можна було втілити в життя за один день чи місяць — на таку деукраїнізаторську акцію пішло мало не століття. Не так легко було перевчити людей, насамперед священиків і дяків, на нову вимову.

Прищеплену ще самодержцем вимову старослов’янських літер у пам’ятках давньої української літератури все тодішнє офіційне мовознавство визнавало правильною. Тобто колишню літеру Ђ вимагали читати як "є" замість "і". На жаль, деякі нинішні мовознавці й навчальні заклади підходять до історії нашої мови через призму згаданих антиукраїнських царських указів. Зокрема старослов’янський вислів нъсть числа і далі перекладають у сучасних текстах як нєсть числа або несть числа, хоча грамотно має бути ність числа.

Треба мати на увазі, що фонема і частіше звучить в українській мові як и: помилуй, а не помілуй. Наше е ніколи не слугує для пом’якшення попереднього приголосного: день, а не дєнь, земля, а не зємля. Це варто враховувати, ознайомлюючись із проповідями Іларіона, “Повістю временних літ”, “Словом о полку Ігоревім”.

Вірші Григорія Сковороди теж не можна читати по-російському. Він у Москві не бував, а писав українською літературною мовою XVI—XVII століть.


http://mova.kreschatic.kiev.ua/23.php
Аватар пользователя
kyla
 
Сообщений: 620
Зарегистрирован: 06 фев 2012, 18:17

Re: Справжність - наука про Слово о полку Ігоревім

Сообщение gerakl » 09 апр 2012, 13:52

Матерные слова вот.
может брились козаки совсем по другой причине
Аватар пользователя
gerakl
 
Сообщений: 59
Зарегистрирован: 25 фев 2012, 19:49

Пред.

Вернуться в Наука

Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: bel-auto.com и гости: 1

cron