Гекзаметр - от Гомера до Федьковича

[Yaberezapriyom]

http://www.youtube.com/watch?v=qYD1zTfTHMY

http://www.youtube.com/watch?v=Wy3Xy3b3YqA

http://www.youtube.com/watch?v=5d2HieUlrOc

[tyta]

Гнев, богиня,
воспой Ахиллеса,
Пелеева сына,
Грозный,
который ахеянам
тысячи бедствий соделал
(«Илиада», I, 1—2; пер. Н. Гнедича)


Встала младая из мрака с перстами пурпурными Эос
(«Одиссея», II, 1; пер. В. Жуковского)

На раннем этапе, когда гекзаметр являлся преимущественно сакральным стихом, он произносился симметрично, без пауз, и был собственно дактилическим

[Yaberezapriyom]

Федькович
ДО МОГО БРАТА ОЛЕКСИ ЧЕРНЯВСЬКОГО, ЩО ЗБУДУВАВ МІСТ НА ЧЕРЕМШІ У РОТОКАХ
Мостив мій братик мости
З білої риби кості,
З каменя дорогого,
З перстеня золотого.

Мости, брате Олексику,
Мости ти, мій друже,
Єднай нашу Буковину
З Червоною Русев.
Най Черемош запінений,
І Чорний, і Білий,
Із братію із руською
Нас більше не ділить.
Най возьметься однов силов
До одної справи:
Добувати батьківської
І волі, і слави.
Най загостить з того боку
На наше подвір'я
Руська щирість; а від нас знов
Православна віра
Най вернеться в Галичину,
Най засвітить ясно,
Щоб римського анцихриста
Туманища згасли
І знов правда повернула
На тамтой бік в гості -
Все по твоїм, пане-брате,
По тисовім мості.

ДО РУСЬКОГО БОЯНСТВА
До вашого престолу, віщуни, приходжу
Три рази по три рази вам ся поклонити,
Три рази по три рази волі в вас просити,
Почувши в моїх грудях пісні силу божу.

То ж думну мою скраню вам під ноги ложу -
Веліть віщі руки на ту скрань вложити:
А будуть срібні струни на шездарі жити -
І в світлім вашім крузі также стати зможу.

І буду вам співати, що Підгір'є діє,
Як тамки сонце світить, як там місяць гріє,
Як тамки раз бувало, як колись там буде;

І буду вам співати, як жиють там люде,
Як там флояра грає, як трембіта тужить,
Як там ся щастє, доля, слава, радість дружить.


Франко критикує
В тiм своїм закутку вiн вповнi у себе дома, але де лише сягне поза його границi, де дiткнеться сюжетiв ширших, загальнолюдських, iсторичних та загальнонародних, впадає в манеру, в наслiдування, тратить те почуття естетичної й поетичної правди, без котрого нема й поезiї. Друга слаба сторона його поезiї, се властивий трохи чи не всiм гуцулам нахил до мiстики.
третя його слаба сторона, се iменно те, що робить його в iншiм мiсцi таким симпатичним - його м'якiсть та переважно лiрична, суб'єктивна вдача. Вдача та не дозволила йому сконцентрувати свої сили до якого бiльшого дiла, котре б спосiбне потрясти, розбудити й повести за собою нашу суспiльнiсть, тривко вплинути на склад, силу й яснiсть суспiльних iдеалiв,

Але зрештою це плюси як для поета
1 - органічність
2 - повнота
3 - суб'єктивність

Але Федькович тільки почав, найшлися б ті хто його продовжать - в "ширших, загальнолюдських, iсторичних та загальнонародних", без містики, і бодайбо об'єктивно як право істини бути самою собою.

[rezapriy]

1-2-3 4-5-6
http://www.youtube.com/watch?v=ahBj6wcUZ1Q

[bobr]

Процитирую себя же для полноты картины:
"В тексте "Слова" приводится несколько строчек таких, как если бы их написал Троян-Боян. Вот одна из них:

НЕ БУРЯ СОКОЛОВ ЗАНЕСЛА ЧРЕЗ ПОЛЯ ШИРОКИЕ,
ГАЛОЧЬИ СТАДА БЕГУТ К ДОНУ ВЕЛИКОМУ...

Эти строки резко выделяются на фоне остального ритмического потока. Очевидно, что здесь воспроизводится гомеровский гекзаметр свободной строкой с шестью ударениями:

"Не бу’ря соколы’ занесе’ чре’з поля’ широ’кая//
Га’лици ста’ды бежа’тъ къ’ До’ну вели’кому»,
«Ко’мони ржу’тъ за Суло’ю, звени’тъ сла’ва въ Кы’еве//
Тру’бы тру’бят въ Нове’граде, стоя’ть стя’зи въ Пути’вле».

В двух других местах "Слова" - прямые цитаты из Гомера, которые можно найти в "Илиаде"!

ВСТАЛА ОБИДА В ВОЙСКАХ ДАЖ-БОГА ВНУКА,
ВСТУПИЛА ДЕВОЮ НА ЗЕМЛЮ ТРОЯНА,
ВСПЛЕСНУЛА ЛЕБЕДИНЫМИ КРЫЛЬЯМИ...

А.А.Гогешвили приводит следующую параллель:

"...Богиня могучая все совершила,/
Дщерь громовержца, Обида, которая всех ослепляет,/
Страшная; нежны стопы у нее: не касается ими/
Праха земного; она по главам человеческим ходит,/
Смертных язвя; а иного и в сети легко уловляет./
Древле она ослепила и Зевса, который превыше/
Всех земнородных и всех небожителей: даже и Зевса..."
Илиада, XIX: 86-96.

ЕМУ ВЕЩИЙ ТРОЯН ДАВНО ПРИПЕВКУ, РАЗУМНЫЙ, СКАЗАЛ:
"НИ ХИТРОМУ, НИ УМЕЛОМУ, НИ ПТИЦЕУМЕЛОМУ (ПТИЦЕГАДАТЕЛЮ?) СУДА БОЖЬЕГО НЕ МИНОВАТЬ".

А.А.Гогешвили приводит следующие параллели:

"Мизам предшествовал Хромий и Энномос, птицегадатель,/
Но и гаданием он не спасся от гибели черной",
Илиада, II: 858-859;

а также:

"Но судьбы, как я мню, не избег ни один земнородный/
Муж ни отважный, ни робкий, как скоро на свет он родился",
Илиада, VI: 487-489."

http://gerodot.ru/viewtopic.php?f=65&t=13120&start=195