Лист про збереження археологічної спадщини

Лист про збереження археологічної спадщини

Сообщение Yaberezapriyom » 25 фев 2017, 18:39

Голові Верховної Ради України Парубію А.В. народним депутатам
Катастрофічний стан археологічної спадщини
Шановний Андрій Володимирович!
Просимо невідкладно вернути старі законодавчі норми з обов’язкової науково-археологічної експертизи при відведенні ділянок під забудову і земляні роботи.
Влада кілька років поспіль ігнорує думку провідних вчених країни. Ми представники громадськості приєднуємося до їх вимог. Навіть якщо зникне мова її можна відновити зі збереженого письма, території які втрачено - можна вернути, а могили і свідки історії втративши, не вернеш. Бо за означенням це «вразливе і невідновлюване джерело знань про історичне минуле» - це наші права на мир, на землю, на майбутнє, це наш обов’язок бути синами батьків.
До недавнього часу наше законодавство прогресувало, наближаючись до європейських і світових норм охорони пам’яток. Починаючи з 2008 року почалися готовитися, а в 2014 році затверджені урядом зміни в законодавство, які погіршують стан охорони пам’яток і навіть спрямовані на знищення нашої археологічної спадщини. Це стосується необов’язковості науково-археологічної експертизи. Проект нового закону «Про охорону і збереження нерухомої культурної спадщини» від Міністерства культури, без участі провідних вчених і практиків не вирішив головну сучасну проблему – безкарне і безконтрольне знищення спадщини.
Приводимо висновок спілки археологів України: «відсутність у новому законі норми, аналогічної положенню ч. 3 ст. 37 Закону України «Про охорону археологічної спадщини», де вказується, що при відведенні земельних ділянок необхідним є захист об’єктів археології, у тому числі тих, що можуть бути виявлені. Попри неодноразові зміни у бік обмеження цієї норми, вона лишається основним підґрунтям превентивних археологічних досліджень в України. У ч. 9 ст. 22 нового проекту натомість вказується: «з метою захисту об’єктів нерухомої культурної спадщини, у тому числі археологічних об’єктів, збереження традиційного характеру середовища зон охорони пам’яток (буферних зон), історичних населених місць будівельні роботи у межах територій пам’яток (виявлених пам’яток), їх охоронних (буферних) зон, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, здійснюються за наявності дозволу, що видається відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на підставі погодженої з відповідним органом охорони культурної спадщини науково-проектної документації. Тобто ця норма в підсумку охороняє лише зареєстровані пам’ятки і лише від будівельних робіт, які є однією з головних, але далеко не єдиною загрозою для археологічної спадщини.»
А також:»Представлений Міністерством культури України новий законопроект передбачає скасування всього Закону України «Про охорону культурної спадщини», але повноцінної заміни нормам охорони об’єктів що можуть бути виявлені не пропонується. Законопроект загалом лишає набагато менше можливостей для охорони незареєстрованих об’єктів культурної спадщини. Для археологічної сфери це спричинить вкрай негативні наслідки, адже пам’ятки археології заховані під землею і під водою. Цим ускладнюється їх виявлення, а визначення точних меж для постановлення на облік потребує значного фінансування. Так, на сьогодні до Державного реєстру нерухомих пам’яток України формально включено лише кілька сотень археологічних пам’яток, хоча їх відомо кілька десятків тисяч, а значна частина ще лише чекає на своє виявлення, що з іншого боку не знімає з нас обов’язку зберегти ці пам’ятки для наступних поколінь».
А також: «За дужки виноситься питання охорони не поставлених на жодний облік об’єктів, у чому спостерігається певний регрес порівняно з чинним законом, який передбачає охорону всіх об’єктів культурної спадщини, а в окремих випадках вказує на необхідність захисту навіть невиявлених об’єктів, що є дуже важливим у вітчизняних реаліях. Слід прагнути, щоб необхідність охорони пам’ятки не залежала від того, до якого переліку чи реєстру її внесено.»
Український народ має право на свою історію. Під об’єктами археологічної спадщини законодавство сприймає будь-які археологічні об’єкти, включно з незареєстрованими та невиявленими. А нове законодавство прагне зупинити національну археологічну науку. Таким чином, державна політика у відповідній царині наразі не відповідає державним інтересам, не забезпечує прав всього суспільства на доступ до культурних благ, до наукових досліджень археологічних та історичних об’єктів.

Вимагаємо припинити будівництво на могилах.

Ми Християнський народ не можемо собі дозволяти йти поперек своєму сумлінню, як культурні люди не можемо дозволяти собі варварство. Яке житло дасть щастя на місці знівеченої пам’яті?
Проблема пограбування і руйнації пам’яток – явище особливо характерне для південних областей України. Сьогоднішня наука тільки приступила до вивчення автохтонних поселень, які на відміну від античних колоніальних мають тонкі культурні шари і в більшій своїй масі ще не виявлені.
Саме з моменту прийняття цих шкідливих законів почалися будівельні рухи на об’єктах північної Ольвійської хори (Сіверсів маяк, Корабельний р-он, м. Миколаїв) і заповідника «Гарду». Саме ці два об’єкти пов’язують осілих автохтонів з греками колоністами, про що свідчать останні дослідження. Тобто, це доказує тезу, що греки прийшли не на пусту і дику територію, а тут було присутнє автохтонне населення. Але якщо, згідно прийнятим законам, ми будемо нищити археологічні об’єкти, (в статусі тих, що можуть бути виявлені), то питання автохтонного населення зніметься за відсутності досліджень як таких.
Затоплення «Гарду» з майже сотнею археологічних об’єктів і з ще більше не виявленими – акція вкрай не розумна. Це унікальне місце, де історичні епохи не переривалися від часів мезоліту до козацтва. Термін експлуатації атомного реактора 30-60 років. Атомні станції можуть бути не потрібні через пів століття, але при цьому ми назавжди позбудемось своїх історичних прав на власну територію. Виникають питання і до техніко-економічного обґрунтування необхідності такого підвищення рівня води до 20 метрів (в народі має назву «авгієвих конюшень»). Чому не пророблювався варіант поповнення охолоджувального водосховища морською водою?
Полювання на українські землі ведеться давно. Проблема загострилася після прийняття Християнства. В той час ми не тільки найшли друзів, а й ворогів Візантії. Історичні маневри почалися найперше з Кримом, з відносин з Тмутараканським князівством. В Криму князь Володимир сам хрестився. Тмутаракань була спадком наших володінь з часів Боспорського царства в скіфську добу. Невдалий похід князя Ігоря до Тмутаракані це остання спроба вернути свої землі. Виникнення норманської – північної теорії русі, є маніпуляція чужих сил з метою спотворити дійсну історію і позбути нас історичних прав на південні і східні землі.
Насправді історичні матеріали вказують також на південні витоки слов’янства і Київської русі. Тобто взаємодія автохтонного населення з грецькими колоністами вплинули на розвиток слов’янської етнічної спільності. Найбільш потужними центрами цієї взаємодії були Боспор, Ольвія і безпосередня межа з Грецією і Римом. При цьому, саме на Боспорі утворилась скіфо-грецька спільність зо всіма ознаками держави. В Ольвії цей процес більш автономний і пов’язувався з союзними відносинами з місцевими племенами (мікселіни). Автохтонним центром їх був Гард.
Більшовицька влада в перші свої роки почала зачищати історичну пам’ять в релігійній сфері, де вона збереглась найбільш суттєво. В радянські часи була така особливість будувати промислові об’єкти на історичних місцях. І чи випадково, що саме на Гарді і біля Керчі, тобто біля Ольвії і біля Боспору більшовики рішили збудувати дві атомні станції? Тепер «необільшовицький» рух добрався до культури під поверхнею землі, до археології. Така стратегія, по суті - шкідництво, яке маскується, як і в радянські часи, економічними потребами і інтересами.
Сьогодні повзучим способом, відволікаючи увагу народу, здійснюється знищення історико-культурної спадщини, яка є підґрунтям для наших прав на власні території. Гострота проблеми пояснюється і позбавленням України двох історичних територій шельфу і Криму.
Проводяться спроби натиснути на археологію фінансовими обмеженнями. Як це відбулося з іншими галузями науки. Де взяти гроші для археологів? Врешті решт, ці гроші просто треба випустити окремою постановою, бо те, що археологи викопують не має ціни – це наші прав на нашу землю, на мир і спокій.
Звертаємося до Вашого релігійного чуття, до свідомості патріотів, до наукової зваженості і державної далекоглядності.

Від громадян Ковальський Ю.В.

Підписи

http://kovalskyhistor.livejournal.com/5028.html
Yaberezapriyom
сетевой журналист
 
Сообщений: 302
Зарегистрирован: 30 окт 2010, 10:11

Re: Лист про збереження археологічної спадщини

Сообщение ahil » 31 мар 2017, 00:54

https://www.youtube.com/watch?v=PQCFXCi6SVI

«Хрещатик 26» Лідія Гончаренко (Ефір від 23 березня 2017 року
Аватар пользователя
ahil
 
Сообщений: 754
Зарегистрирован: 11 дек 2011, 21:00


Вернуться в Культура

Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 5

cron