Страница 1 из 1

Резолюция ОБСЕ

СообщениеДобавлено: 25 июл 2011, 01:40
bobr
Резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 р. щодо європейської свідомості та тоталітаризму

Європейський Парламент,

Приймаючи до уваги Загальну декларацію прав людини Організації Об’єднаних Націй,

Приймаючи до уваги Резолюцію 260 (III) Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 9 грудня 1948 року про геноцид,

Приймаючи до уваги статті 6 та 7 Договору про Європейський союз,

Приймаючи до уваги Хартію Європейського союзу про основоположні свободи,

Приймаючи до уваги Рамкове рішення Ради 2008/913/JHA від 28 листопада 2008 року щодо боротьби з певними формами та проявами расизму та ксенофобії за допомогою кримінального права[1],

Приймаючи до уваги Резолюцію 1481 Парламентської Асамблеї Ради Європи від 26 січня 2006 року щодо необхідності міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів,

Приймаючи до уваги свою заяву від 23 вересня 2008 року про проголошення 23 серпня Європейським днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму[2],

Приймаючи до уваги свої попередні резолюції з питань демократії та дотримання основоположних прав та свобод, у тому числі резолюцію від 12 травня 2005 року, присвячену 60-ій річниці закінчення Другої світової війни в Європі 8 травня 1945 року[3], резолюцію від 23 жовтня 2008 року в пам’ять про Голодомор[4], а також резолюцію від 15 січня 2009 року в пам’ять про події у Срєбрєниці[5],

Приймаючи до уваги роботу Комісій з істини та справедливості, які створені у різних частинах світу та допомагають тим, хто жив за часів існування численних авторитарних та тоталітарних режимів, подолати свої розбіжності та досягти примирення,

Приймаючи до уваги заяви свого Голови та політичних груп 4 липня 2006 року, у день 70-ої річниці державного перевороту генерала Франко в Іспанії,

Приймаючи до уваги Правило 103 (4) свого Регламенту,

А. Оскільки історики погоджуються з тим, що неможливо надати абсолютно об’єктивну історичну інтерпретацію історичних фактів, не існує об’єктивних історичних оцінок, оскільки, проте, професійні історики використовують наукові методи для вивчення минулого та намагаються бути неупередженими, наскільки це є можливим,

В. Оскільки жодний політичний орган та жодна політична партія не мають монополії на інтерпретацію історії, та подібні органи не можуть претендувати на об’єктивність,

С. Оскільки офіційна політична інтерпретація історичних фактів не повинна затверджуватися мажоритарними рішеннями парламенту; оскільки парламент не може приймати закони, що стосуються минулого,

Д. Оскільки головною метою процесу європейської інтеграції слід вважати забезпечення в подальшому поваги до основоположних прав людини та верховенства права, та оскільки відповідні механізми задля досягнення цієї мети передбачені статтями 6 та 7 Договору про Європейський союз,

Е. Оскільки невірне тлумачення історії може призвести до ексклюзивістської політики, роздмухуючи ненависть та расизм,

F. Оскільки варто пам’ятати про трагічний досвід Європи, щоб ушанувати пам’ять жертв, засудити винних, та закласти основи для примирення на засадах істини та пам’яті,

G. Оскільки мільйони жертв були депортовані, заарештовані, піддані тортурам та вбиті тоталітарними та авторитарними режимами, що існували у Європі у 20-ому столітті; оскільки варто, проте, визнати унікальність Голокосту,

Н. Оскільки домінуючим історичним досвідом Західної Європи був нацизм та оскільки країни Центральної та Східної Європи пережили як комунізм, так і нацизм; оскільки має бути досягнуто розуміння в зв’язку з подвійним успадкуванням диктатури у цих країнах,

І. Оскільки з самого початку європейська інтеграція була реакцією на страждання, спричинені двома світовими війнами та нацистською тиранією, що призвели до Голокосту та виникнення тоталітарних комуністичних та недемократичних режимів у країнах Центральної та Східної Європи, а також пошуком заходів подолання глибоких суперечностей та ворожості в Європі на засадах співробітництва та інтеграції, задля припинення війн та забезпечення демократії в Європі,

J. Оскільки процес європейської інтеграції проходив успішно і вже призвів до створення Європейського союзу, що охоплює країни Центральної та Східної Європи, які жили в умовах комуністичного режиму від закінчення Другої світової війни до початку 1990-х років, та оскільки Греція, Іспанія та Португалія, які постраждали від довготривалої влади фашистських режимів, ще раніше приєдналися, це допомогло забезпечити демократію у південній частині Європи,

К. Оскільки Європа не буде єдиною, якщо вона не зможе сформувати загальне уявлення про свою історію, не визнає фашизм, сталінізм, фашистські та комуністичні режими загальним успадкуванням і не організує чесного та уважного обговорення злочинів цих режимів у минулому сторіччі,

L. Оскільки 2009 року Об’єднана Європа святкуватиме 20-у річницю падіння комуністичної диктатури у Центральній та Східній Європі та падіння Берлінської стіни, що сприятиме підвищенню поінформованості щодо минулого та визнанню ролі демократичних громадянських ініціатив, а також слугуватиме стимулом задля зміцнення почуття єдності та згуртованості,

М. Оскільки важливо пам’ятати про тих людей, які активно виступали проти тоталітарного правління та яких жителі Європи мають сприймати як героїв тоталітарної епохи за їхню самовідданість, вірність ідеалам, честь та мужність,

N. Оскільки жертвам неважливо, який режим позбавив їх волі, піддавав катуванням або вбивав їх, незалежно від причин,

1. Висловлює співчуття усім жертвам тоталітарних та недемократичних режимів Європи та віддає належне тим, хто боровся проти тиранії та пригнічення.

2. Знову заявляє про свою прихильність мирній та квітучій Європі, яка заснована на повазі до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенстві права та дотриманні прав людини;

3. Підкреслює важливість збереження пам’яті про минуле, тому що без правди та пам’яті не може бути примирення; підтверджує свою єдину позицію стосовно усіх тоталітарних режимів, незалежно від ідеологічного тла;

4. Нагадує про те, що останні злочини проти людства та акти геноциду в Європі відбувались у липні 1995 року, та що для боротьби з недемократичними, ксенофобськими, авторитарними та тоталітарними ідеями та тенденціями необхідна постійна пильність;

5. Підкреслює, що задля підвищення європейської поінформованості щодо злочинів, скоєних тоталітарними та недемократичними режимами, варто підтримувати збір документів та свідоцтв про неспокійне минуле Європи, оскільки без пам’яті не може бути примирення;

6. Жалкує, що 20 років потому після краху комуністичної диктатури в Центральній та Східній Європі у деяких країнах-членах доступ до документів, що мають персональне значення або необхідні для проведення наукових досліджень, як і колись є невиправдано обмеженим; закликає усі країни-члени до реальних зусиль у відкритті архівів, у тому числі колишніх внутрішніх служб безпеки, тайної поліції та розвідки, хоча необхідно вжити заходів для того, щоб цей процес не слугував підставою для службових зловживань.

7. Рішуче та безперечно засуджує всі злочини проти людства та масові порушення прав людини, що були вчинені усіма тоталітарними та авторитарними режимами, висловлює своє співчуття жертвам цих злочинів та їх рідним, розуміє та визнає їхні страждання,

8. Заявляє, що європейська інтеграція як модель світу та примирення, являє собою вільний вибір народів Європи в їхньому прагненні до загального майбутнього, та те, що Європейський союз несе особливу відповідальність у справі заохочення та захисту демократії, поваги прав людини та верховенства права, як у Європейському союзі, так і поза його межами;

9 Закликає Комісію та країни-члени вжити додаткових зусиль для зміцнення навчання історії Європи та підкреслювати історичні досягнення європейської інтеграції й разючий контраст між трагічним минулим та мирним, демократичним соціальним ладом сучасного Європейського союзу;

10. Вважає, що належне збереження історичної пам’яті, всеосяжний перегляд європейської історії та загальноєвропейське визнання усіх історичних аспектів сучасної Європи сприятимуть зміцненню європейської інтеграції;

11. У зв’язку з цим закликає Раду та Комісію підтримати та захищати діяльність неурядових організацій, на кшталт „Меморіал” у Російській Федерації, які беруть активну участь у дослідженнях та зборі документів, пов’язаних із злочинами, скоєними у часи сталінського режиму;

12. Знову підтверджує свою послідовну підтримку зміцнення міжнародного правосуддя;

13. Закликає створити Платформу Європейської Пам’яті та Свідомості задля підтримки розвитку співробітництва між національними дослідницькими установами, що спеціалізуються на історії тоталітаризму, а також задля створення загальноєвропейського центру документації/меморіалу жертвам усіх тоталітарних режимів;

14. Закликає зміцнювати існуючі фінансові інструменти з метою підтримки вищезгаданих фахових історичних досліджень;

15. Пропонує оголосити 23 серпня Загальноєвропейським Днем пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів, пам’яті, яка має вшановуватися з гідністю та неупередженістю;

16. Переконаний в тому, що кінцевою метою розкриття та оцінки злочинів, скоєних комуністичними тоталітарними режимами, є примирення, якого можна досягти шляхом визнання відповідальності, прохання вибачення та пошуків морального оновлення;

17. Доручає своєму Голові довести цю резолюцію до відома Ради, Комісії, парламентів країн-членів, урядів та парламентів країн-кандидатів, урядів та парламентів країн, які є асоційованими членами Європейського союзу, а також урядів та парламентів членів Ради Європи.

http://www.khpg.org/index.php?id=1239204375#_ftnref2

Обсуд
http://forum.meta.ua/topic/p/5702840.html

Последствия резолюции ОБСЕ

СообщениеДобавлено: 26 июл 2011, 03:16
tyta
Єта резолюция прямо вносит раскол в украинское общество и стимулирует ультранационалистические настроения в приграничных государствах?
Quid prodest* ?


Проживающие в селе венгры выступили против местных цыган. Село стало объектом демонстраций военизированных ультранационалистических организаций. 22 апреля цыгане, в большинстве своем женщины и дети, демонстративно на время покинули село. За несколько дней до этого в обстановке растущей напряженности тогдашний мэр Дьёндьёшпаты добровольно ушел в отставку.


Таким образом, чуть ли не половина проголосовавших жителей Дьёндьёшпаты высказалась за решение местного цыганского вопроса в духе идей радикальных националистов. Уже 19 июля новый мэр Дьёндьёшпаты объявил о готовности легализовать в селе под видом муниципальной жандармерии отряд новоявленных штурмовиков.


Напомним, что победа Йоббик в Дьёндьёшпате принимает особо значимое символическое значение после того, как село в мае посетила посол США в Венгрии Елена Куналакис. В этой поездке ее сопровождал министр внутренних дел Венгрии Шандор Пинтер. Чуть позднее в Дьёндьёшпате побывал представитель ООН по борьбе с расизмом и национальной дискриминацией Гитху Муигаи. А за неделю до выборов в Дьёндьёшпате начала свою работу специальная парламентская комиссия, расследующая происшествия, приведшие к нынешнему состоянию в селе.

Дискуссия венгерских историков о пакте Риббентропа-Молотова. Нынешние актуальные политические обстоятельства вместе с историческими воспоминаниями, связанными с 70-летием вступления Венгрии (на стороне Гитлера) во Вторую мировую войну, стали причиной дискуссии о пакте Риббентропа-Молотова в ведущем венгерском издании "Непсабадшаг". Публикация на аналогичную тему в венгерской "Мадьяр хирлап" от 17 и 22 июня никаких вопросов у правой венгерской публики не породила. Дела в "лево-центристской" и оппозиционной нынешнему венгерскому режиму "Непсабадшаг", однако, пошли иным образом.

28 июня в ней была опубликована обширная статья венгерского историка, специалиста по Холокосту Ласло Каршаи "Подельники: Гитлер и Сталин". В содержательном плане ее основные тезисы типичны для нынешних идеологических интерпретаций недавнего прошлого новоявленными "новоевропейцами", представляющих себя в преддверии Второй мировой войны этакими "овечками" зажатыми между двумя "волками" - империями. Л.Каршаи утверждает, что целью этих двух империй, Германии и СССР, летом 1939 г. было стереть с карты независимую Польшу. Советский Союз представляется международным интриганом, стремившимся к развязыванию войны для ослабления участвующих в конфликте сторон с той целью, чтобы где-нибудь летом 1943 г. легко захватить Европу. События сентября 1939 г. венгерский историк определяет как немецко-польско-советскую войну. Благодаря "союзу с Гитлером" Сталин в 1939-1941 гг. оккупировал "Восточную Польшу", "советизировал" балтийские государства, захватил Северную Буковину и забрал Бессарабию у Румынии, в кровавой борьбе победил маленькую финскую армию и отрезал значимые территории от этого государства. Хозяйственные отношения между СССР и Германией после сентября 1939 г. представляются венгерским историком как выгодные исключительно только Германии. Л.Каршаи повторил расхожие мифы о том, что Сталин в 1941 г. боялся нападения Германии, поскольку знал, что "уничтожение им 40 тыс. командиров Красной Армии" ослабило ее. В конечном итоге, венгерский историк дошел до утверждения, что именно благодаря Сталину и его системе около 30 млн. советских граждан погибло во время Второй мировой войны.



Подробности: http://www.regnum.ru/news/economy/14289 ... z1TAJoMMGI
Любое использование материалов допускается только при наличии гиперссылки на ИА REGNUM

Его статья называется "Как сапог Сталина оказался на столе у Гитлера". Т.Краус отметил, что его оппоненты (Ласло Каршаи, Миклош Кун, Кристиан Унгвари) хотели бы возложить ответственность за развязывание войны частично на Сталина, но при этом они полностью упускают из внимания "политику умиротворения" по отношению к Гитлеру, которую проводили западные державы в 1934-1939 гг., мюнхенские соглашения 1938 г. и политику самих лимитрофных государств Восточной Европы. Т.Краус указал на позорную роль, сыгранную западными державами в удушении фашистами республиканской Испании, а также отметил факт тесного экономического сотрудничества "демократических" Швейцарии и Швеции с гитлеровской Германией. Т.Краус зафиксировал двойной стандарт в оценках его оппонентов предвоенной советской политики: что позволительно "западным демократиям", того нельзя было делать СССР. По мнению Т.Крауса, его оппоненты хотели бы представить "тактическое сотрудничество" между СССР и Германией 1939-1940 гг. в качестве стратегического союза.

Т.Краус указал на исторические обстоятельства, способствовавшие заключению пакта Риббентропа-Молотова. К ним он отнес мюнхенскую политику умиротворения, которую проводили западные державы, провал попыток сотрудничества СССР с восточно-европейскими лимитрофами в деле противодействия германской агрессии и общий провал политики коллективной безопасности, что привело к изоляции Советского Союза.

В заключение Т.Краус отметил, что публикации на историческую тематику, подобные статье Л.Каршаи, способствуют реставрации "неохортистской" ментальности в современном венгерском обществе



Подробности: http://www.regnum.ru/news/economy/14289 ... z1TAKL97yk
Любое использование материалов допускается только при наличии гиперссылки на ИА REGNUM

Между тем, поляки собираются 23 августа 2011 г. провести в Варшаве специальную историческую конференцию, посвященную пакту Риббентропа-Молотова. Ее подготовка идет на правительственном уровне. Здесь и будет произнесено всё "актуальное", так и не реализованное демократическими "умиротворителями" в конце 1930-х годов.

Подробности: http://www.regnum.ru/news/economy/14289 ... z1TAKn7V6T
Любое использование материалов допускается только при наличии гиперссылки на ИА REGNUM

http://www.regnum.ru/news/economy/1428962.html

* кому это выгодно

Re: Резолюция ОБСЕ

СообщениеДобавлено: 26 июл 2011, 03:27
tyta

Re: Резолюция ОБСЕ

СообщениеДобавлено: 22 ноя 2014, 22:28
ahil
МОСКВА, 22 ноя — РИА Новости. США, Канада и Украина, выступившие в ООН против резолюции по борьбе с героизацией нацизма, будто впали в детство и проголосовали таким образом только назло России, считает первый замглавы фракции "Единая Россия" в Госдуме Франц Клинцевич.
Участник марша по случаю годовщины образования Украинской повстанческой армии в Киеве
© РИА Новости. Александр Максименко | Купить иллюстрацию
МИД РФ: позиция Киева в ООН по резолюции о героизации нацизма удручает
Резолюция по борьбе с героизацией нацизма была принята в ночь на субботу третьим комитетом Генассамблеи ООН по инициативе России, только три государства выступили против — США, Украина и Канада. При голосовании 115 стран проголосовали за, воздержались 55 государств, в том числе страны Евросоюза. В МИД РФ уже отметили, что позиция Украины при голосовании вызывает "удручение и настороженность" российских властей.
"Такое впечатление, что США, Канада и Украина, выступив в ООН против представленной Россией резолюции по борьбе с героизацией нацизма, впали в детство. Только неразумный ребенок, если ему что-то не по нраву, делает все назло. Вот и эти страны, руководствуясь той же логикой, проголосовали в ООН против упомянутой резолюции, что называется, назло России", — сказал Клинцевич журналистам.
С героизацией нацизма в подобные игры играть опасно, считает парламентарий.
"Тем более что человечество, как показывают последние события на Украине, вовсе не переболело этой болезнью, и если ее запустить, то метастазы неизбежны. Позиция России в этом вопросе однозначна. Героизация нацизма, оскорбляя память всех погибших во Второй мировой войне, является и преступлением против будущего человечества", — добавил Клинцевич.


РИА Новости http://ria.ru/world/20141122/1034631437 ... z3JpG4KhHX

питання нацизму політизується керівництвами Америки, Росії і України. Навіщо?
А героїзація більшовизму?