Переклад "Слова о полку Ігоревім" на українську

[rezapriy]

Почнемо з першого речення.

Чи не гоже нам братія
почати новими словами


Не гоже братіє нам
старими словами

Неліпо нм братія
старими словами
про нові полки балакаті

Останній Пушкінський варіант.
viewtopic.php?f=22&t=41

[rezapriy]

http://www.youtube.com/watch?v=F3oMLxN25OU
Морозова
http://www.youtube.com/watch?v=cv0wygQLcEE

Исполнение плача Ярославны.
http://www.youtube.com/watch?v=G9uUDO4Mr0o

Бородин в Киеве
05.02.2009 — National Opera of Ukraine НОУ 4.02.2009 А. П. Бородин. "Князь Игорь" Дирижер - Иван Гамкало Князь Игорь - Тарас Штонда Prince Igor - Taras Shtonda
http://www.youtube.com/watch?v=EI7xhAZCsD8
Нестеренко ария Кончака
http://www.youtube.com/watch?v=paEA4ZeTU5w

[Yaberezapriyom]

за основу Пушкін брав галицьку пісню „Черна роля заорана“.
Публикация
Залесского
Выписка Пушкина

Czorna rola zaorana,

hej, hej,

czorna rola zaorana

i kulamy zasijana,

bilém tilom zwołoczena,

hej, hej,

i krowoju społoczena.
Черна роля заорана

Гей гей

Черн. etc.

И кулями засияна

Билым тилом взволочена

Гей гей

И кровию сполочена

etc. etc.

http://feb-web.ru/feb/pushkin/serial/v41/v41-338-.htm

В книзі "Бус_троянь-русь" відмечені українізми
- обаполи
- зграяху
- .........

Убуди жирня времена“ .... У Мурко (стб. 744) находим: „Zir — die Zierde („украшение“); здесь словинское „z“ произносится как русское „ц“ (звук „ж“ в словинском языке Мурко передает через „sh“).

„За нимъ кликну Карна и Жля, по скочи по Руской земли, смагу мычючи въ пламянѣ розѣ“
Пушкін зблизив з....

„Въ лѣто 6694 бысть знаменіе въ солнцѣ въ среду на вечерни маія 1, 2 и 11 дни, и бысть мрачно болѣ часа, и звѣзды видѣть, а во очахъ человѣческихъ зелено, солнце жъ тогда бысть видомъ яко мѣсяцъ, изъ рогъ его яко угліе горячое исходило, и страшно бѣ тогда зрѣти сіе знаменіе божіе человѣкомъ“.1

В ряду пушкинских выписок из Библии имеется ссылка на одно место Пятикнижия Моисея: „Левит, глава 4 (роги алтаря)“.

выражение „роги олтаря“ встречается пять раз — в стихах 7-м, 18-м, 25-м, 30-м и 34-м. В одном случае речь идет об очистительной жертве за грех священника („аще убо архіерей помазанный согрѣшитъ“ — ст. 3 и 7), в другом — за грех всего общества израилева („аще же весь сонмъ сыновъ израилевыхъ согрѣшитъ не хотящъ“ — ст. 13 и 18), в третьем — за грех князя („аще же князь согрѣшитъ, и сотворитъ едину отъ всѣхъ заповѣдей господа бога своего, не хотя, еже не лѣть есть творити, и согрѣшитъ, и преступитъ, и увѣстся ему грѣхъ, имже согрѣши въ немъ“ — ст. 22—25).

Существенная деталь искупительной жертвы — очищение огнем — могла послужить Пушкину связующим звеном для сопоставления библейского обряда („возложение крови на роги алтаря всесожжений“) с повествованием летописца („изъ рогъ его яко угліе горячое исходило“) и с аллегорией древнего певца („смагу мычючи въ пламянѣ розѣ“).

Это сближение оправдывается и тем фактом, что предусмотренный Библией момент признания князем своей вины находит полную свою аналогию в некоторых летописных памятниках. Так, в Ипатьевской летописи содержится большая покаянная речь Игоря, произнесенная им тотчас после своего пленения половцами.

[Yaberezapriyom]

Почему великорусская речь ближе к текстам «Слова о полку Игореве» и «Слова о погибели Земли Русской» чем украинская ?
http://slavica.abakumov.kiev.ua/katalog ... lelkovicej

[Yaberezapriyom]

Шевченко.
http://www.kulturamovy.org.ua/KM/pdfs/Magazine37-23.pdf
Повна пісня. Черна роля заорана
http://feb-web.ru/feb/pushkin/texts/sel ... p-5522.htm

На українському ґрунті «Слово» знайшло відгук, як уважають, в останніх частинах «Енеіди»
Івана Котляревського.
Найраніший український переклад твору здійснив у 1833 році поет
Маркіян Шашкевич
(до нас дійшов лише «Плач Ярославни»), потім його друг Іван Вагилевич. У 1857 році пам’ятку талановито перевіршував видатний український учений
Михайло Максимович,
а в 1860 році — поет
Степан Руданський.
Дуже добре знав і любив «Слово о полку Ігоревім»
Тарас Шевченко.
У 1854 році, перебуваючи на засланні в Новопетровському укріпленні, він пише листа до свого знайомого з Переяслава А. Козачковського, щоб той прислав йому славетний твір: "Давно ворушиться у мене в голові думка, щоб перевести на наш прекрасний український язик «Слово о полку Ігоря»". Але здійснити свій задум Шевченко зміг тільки після заслання, і то лише частково — переклав «Плач Ярославни» та епізод битви на Каялі. Перекладали та переспівували «Слово»
Іван Франко,
Юрій Федькович,
Панас Мирний,
Микола Чернявський,
Василь Щурат
Борис Грінченко,
Микола Грунський,
Максим Рильський,
Наталя Забіла,
Василь Шевчук т
а інші українські письменники й учені. Кожен з них по-своєму підходив до цієї відповідальної й благородної справи, намагаючись якнайкраще та якнайповніше донести сучасною мовою велич і поетичну чарівність твору до нинішнього читача.

Теми, ідеї та образи «Слова» розробляли у своїх творах українські, російські, білоруські письменники. Воно викликало кілька віршів Івана Франка із циклу «На старі теми», «Плач Ярославни»
Павла Тичини,
цілу низку поезій
Максима Рильського й Андрія Малишка.
На матеріалі староруської пісні-повісті російський композитор
О. Бородін
написав оперу «Князь Ігор», а класик української музики
Микола Лисенко
композицію «Плач Ярославни». «Слово» надихало
В. Васнецова,
М. Реріха,
І. Нарбута,
О. Кульчицьку,
І. Селіванова та інших художників.
http://litopys.org.ua/slovo67/sl34.htm

[Yaberezapriyom]

Пушкінський переклад заспіву зробили лише

Два галичанські поети
Іван Вагилевич в 1834 році.
і Юрій федькович. 60 роки 19 століття
і
Коваленко О. в 1954 році.

[rezapriy]

цікавий переклад Вебера.

http://www.ukrcenter.com/Форум/37748/Ісус-Христос-українською

Пілат та Ісус

Пілат:

Хто цей знедолений, що мій покій порушив?
Хто цей суті збавлений?...

Каїфа:

... Йсус якийсь, юдеїв цар.

Пілат:

О, сюди зійшов Христос:
Здивував, мов віртуоз.
Таким дрібним -
Не в царі, зовсім
Дійсно знаємо - ти ново,
Та чи носиш ти корону?
(дав хто тобі слово?)

Ісус:

Твої слові.

Пілат:

Що це говориш ти?
Це ж навіть не відмовка -
Дух твій в занепаді,
Пане Йсус, Юдеїв цар

Як людина в стані твому
Їх майбутнього свідома?
Дивовижна річ,
Такий от бич.
З Галілеї як прийшов -
Чому тут тоді? Агов?
Ірода порода -
Ірода вигода!

Хор:

Молим врятуй, боже, просимо врятуй,
Пощади, обмини, і як?
Гей, ІХ, ІХ, поясни стиха
Можеш вдіять все, та лиш не так?


Молимо врятуй (Гозанна)

Хор:

Молим врятуй, боже, просимо врятуй,
Пощади, обмини, воздай!
Гей, ІХ, ІХ, чом без посміха?
Захисти, наш Кумире, врятуй!

Каїфа:

Черні мовиш йти до ґрунту, бо ще діждемося бунту -
(Черні мовиш бути(жити) тихо, бо ще діждемося лиха -)
Усі ці їх гульні занадто буйні.
Свому плебесу зглаголь, при дурні що, і що без воль.
Прокляття їм. Ідуть най з ним.

Хор:

Молим врятуй, боже, просимо врятуй,
Пощади, обмини, воздай!
Гей, ІХ, ІХ, нам ти не збрехав?
Захисти, наш Кумире, врятуй!

Ісус:

Чом, стогнучи, сили витрачаєм?
Жоден з засобів не зміг спинить.
Якби спинилися, почули би як живо(Якби волали так, і досі би гули ще)
І скелі й камені втонули в спів

Хор та Ісус:

Молим врятуй, боже, просимо врятуй,
Пощади, обмини, воздай!
Гей, ІХ, ІХ, сила ж не зника?
Захисти, наш Кумире, врятуй!

Ісус

Співайте пісні, та не лише мені.
Співайте, щоб дістати до блаженства.
Нема нікого з вас позбавленого бути
У царстві божому, і не було.

Хор та Ісус:

Молим врятуй, боже, просимо врятуй,
Пощади, обмини, воздай!
Прийде час, прийде час - чи помреш за нас?
Захисти, наш Кумире, врятуй!

[tyta]

як Сосюра.
***

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

[narochniy]

електронним перекладачем
http://pereklad.online.ua/russko-ukrainskiy/

[tyta]

електронним перекладачем
http://pereklad.online.ua/russko-ukrainskiy/

А що є електронний старословянський?