Конкурс ім.П.Глазового "Вірші глазові"

Конкурсы и состязания

Конкурс ім.П.Глазового "Вірші глазові"

Сообщение admin » 21 мар 2012, 22:26

Конкурс жартівливого вірша ім.П.Глазового "Вірші глазові"

Присилайте свої вірші жартівливого жанру і приймайте участь в конкурсі.

Прийміть участь в змаганнях на віршування. Це окрема тема, з першим постом, так званим паравозом", за ним йдуть пости "вагони" які в віршованому стилі продовжуьть тему вірша. В якості паравоза беремо фрагменти віршів нашого земляка Павла Глазового.

Учасник може написати за электронним адром zmeybor@mksat.net - "хочу зареєструватися".
Адміністратор прийме пісьмо и вишле логін з паролем.
Зайти на сайт можна по тимчасовому паролю
логін gost1
пароль zmeybor1
Аватар пользователя
admin
Администратор
 
Сообщений: 168
Зарегистрирован: 19 авг 2010, 14:46

Re: Конкурс ім.П.Глазового "Вірші глазові"

Сообщение geo » 15 июн 2013, 12:10

Мой любимый актёр. Как он читал со сцены произведения П.Глазового! А его роли - ну это же лицо жизни. Маленькие, часто безымянные, без указания в титрах - но мы их помним и любим. "Два бойца" - Аркадий (М.Бернес) поёт "Тёмную ночь", а герой А.Совы пишет письмо под эту необыкновенную песню, и такие чувства на лице... "Королеву бензоколонки" лично я уже знаю наизусть, и Панас Петрович - одна из главных причин. "Короткая ж у вас память, Панас Петрович, насчёт печёнки!" - и строгое "лицо ревизующее" расплывается в довольной улыбке - "Да-а, печёнку я ел!" И озабоченно-хлопотливые интонации: "Увезут! Чтоб мне не дожить до пенсии, увезут!" А эпизод с настольным футболом - как увлечённо Панас Петрович играет за обе команды - "Аплодисменты, ликует народ на трибунах стадиона!" Я часто, пытаясь изобразить интонации Панаса Петровича, вворачиваю "Не положено! Инструкция!" А мой муж, когда видит, как я кручу обруч (хула-хуп), издевательски цитирует - "Ага, "прибор для стройности хвигуры?" В день рождения Андрея Совы - добрая память.
http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/6015/bio/
Аватар пользователя
geo
 
Сообщений: 1122
Зарегистрирован: 06 фев 2012, 17:35

Re: Конкурс ім.П.Глазового "Вірші глазові"

Сообщение kyla » 20 дек 2013, 00:33

В дурдом тут
посадили чудака,
у нього два на два
зложилося в чотири.
А його врач
цей практік і псіхолох
йому твердив
- нє надо так!
Аватар пользователя
kyla
 
Сообщений: 598
Зарегистрирован: 06 фев 2012, 18:17

майдан не магадан

Сообщение geo » 29 янв 2014, 03:25

за сто рублыв
вызьму адмыныстрацыю
твердив один
другий вторив
вызьму за 40
третый за 20
ы до 2-х дойшли.
ану їх в баню
сармак пыде
весь на маршрутку.
Аватар пользователя
geo
 
Сообщений: 1122
Зарегистрирован: 06 фев 2012, 17:35

Re: Конкурс ім.П.Глазового "Вірші глазові"

Сообщение geo » 12 апр 2015, 11:55

Якось в футбол
ми з дідом порішили
зіграть на полі
за садком.
Я діду вдарив
із пенальті
чуть не зломив
йому я пальці
Але у діда
дух Динамо
з розгону
вн упав у яму.
Не радість
старість закричав
чи може м'яч не докачав.
Аватар пользователя
geo
 
Сообщений: 1122
Зарегистрирован: 06 фев 2012, 17:35

Re: Конкурс ім.П.Глазового "Вірші глазові"

Сообщение kyla » 07 ноя 2015, 02:32

ак известно, история все расставляет по своим местам. Как ни мельтешат, ни изголяются люди — до сих пор этот принцип незыблем.
Размещая здесь на днях информацию о местном конкурсе чтецов произведений Павла Глазового, понял, что сильно это меня тронуло. Этот человек был мне дорог всегда, несмотря на то, что я видел его вживую всего пару раз. Но его яркий талант всегда манил, заставляя искать его произведения во всех доступных источниках.
И если по TV, время от времени, незабвенные Сова с Литвиновым дводили их до наших ушей, то в печатном виде почти ничего из его творчества на книжные рынки не поставлялось. Мною посещались многочисленные книжные рынки, продавцы которых, улыбаясь, говорили, что у них есть все, что мне пожелается. Однако, в ответ на просьбу показать книгу произведений Павла Глазового отводили глаза и бормотали о том , что слыхивали, вроде такое вообще есть, но вот сейчас, у них, к сожалению…
Так по сей день и нет в моей библиотеке ни одной полновесной книги Глазового. Так, несколько басен в разных сборниках…
В Интернете, несмотря на всю его мощь, перечень его доступных произведений тоже крайне ограничен. Сам поэт оценивал ситуацию так:

Зажурився український
Письменник сучасний.
Як же книжку видавати
За рахунок власний?
Щоб просунути до друку
Хоч тонку книжчину,
Треба мати грошей торбу
Чи цiлу корзину…
Не журися, побратиме,
Кругом подивися.
Кому вони, книжки твої,
Сьогоднi здалися?
Подивися на сучасну
Панiвну культуру,
То й побачиш не картину,
А карикатуру.
Живемо ми, пане-брате,
В чудернацьку пору.
Он на того полюбуйся,
Хто пробрався вгору.
Було воно Ванька-встанька,
А сьогодні- цяця,
А назавтра вийшла в нього
Фiлософська праця. -
Пробiжиш її очима -
Маячня й макуха,
Жодна фраза не налазить
Ні на які вуха.
А такому ж фiлозопу,
Такому «флоберу”
Сім мiшків знаходять грошей
І вагон паперу.
Хтось один з таких «вольтерів»
Думав та кумекав
Та премудрості й насмикав
Із прадавнiх греків:
Всяк, мовляв, живи для себе,
Дбай про насолоду.
Не морочся й не пiклуйся
Долею народу.
Для приблудної, пустої
Рабської натури
В нашiй хаті нема правди,
Мудрості й культури.
Зневажають нашу славу,
Ображають мову,
Пруть нахрапом в юні душі
Роки, хіти, шоу.
Лiзуть, пнуться недотепи
В родичi до того,
Хто про них не чув ніколи
І не зна нічого.
Їх дратує наша пiсня,
Плахти та віночки.
Їм подайте насолоду
Голу, без сорочки!
На змаганнях велелюдних
Молодiй дiвчинi
Стегна міряють і груди,
Як нiмій скотинi.
Головне, щоб довгонога,
Бажано — вродлива,
Щоб годилась як додаток
Пiсля віскi й пива.
Ось чому жбурляють щедро
Краденi мільйони
На книжки, в яких друкують
Голі афедрони.
Ось чому на палiтурках
Скаляться дівиці
І нахабно демонструють
Циці і сiдницi.
Ось чому ти, український
Авторе сучасний,
Мусиш книжку видавати
За рахунок власний.
Це не просто дивна мода,
А лиха навала.
Не такого Україна
Ждала й виглядала.
Вiдмітаючи вiками
Все бридке й вороже,
Ми дивилися на жінку,
Як на диво Боже.
Україну величали
Ненькою своєю.
Божiй матерi служили
Тілом і душею.
Щоб не вбили душу нашу
Зайди та приблуди,
Захисти нас, Мати Божа,
Бо ми — твої люди!
Мякий юмор, великолепные обороты речи, поразительная актуальность произведений Глазового и сегодня заставляют говорить о нем как о выдающемся деятеле украинской литературы.
Тем более приятно, что Павло Прокоповил любил Павлоград, о чем он рассказывал на своих творческих вечерах. Он долго жил и учился в соседнгем Новомосковске, и часто, по его словам, пешком (!) ходил в Павлоград, где у него было много друзей. Седой, улыбчивый человек менялся в лице, когда начинал вспоминать все это.
Первую его байку я не видел в печати, она дошла ко мне в детстве из устного народного творчества. Помните?
Кум рулює, я гальмую, ну й мчимо
З кумом зкинулись потроху — вже п»ємо
Стовп попереду маячить — зіб»ємо!
Кум на дроті, я — на плоті — висимо.
Кума ріжуть, мене колять — терпимо
Кум в могилі, я в Сибірі — живемо!
В дальнейшем она положила начало замечательной серии произведений, где речь шла про похождения автора и его кума. Эта серия называлась «Куміада».
Вот одно из таких произведений (по памяти, так что возможны неточности):
Кум в газетах начитався про моржів,
Іскупатись в ополонці захотів.
Каже: — Загартуюся на холоді як слід,
Буду жити та стрибати до ста літ!
- Я боюся застудитися — кажу.
Кум запалився: — Я приклад покажу!

Рано вранці, взявши кирки і ломи
Оболонку пробивати вийшли ми.
Дуже дружньо працювали, як завжди.
За годину докопались до води.

Кум швиденько роздягнувся:
- Ну (хе-хе!) дивись!
Розігнався, посковзнувся — в воду — БЛИСЬ!
Плечі в нору, ноги вгору — тільки ЛЯП!
Я — до нього, та за ноги згору — ЦАП!

Тяг за руки, тяг за ноги, тяг за чуб…
Витяг кума, а він синій, наче пуп!
Посадив його, питаю: — Як вода?
Т-т-т-е-п-п-п-ла — каже — зуб на зуб не попада.

Кум посидів півгодини на льоду,
Каже: — Т-т—т-ти к-к-к-упайсь, а я п-п-п-іду.
Та за п-п-п-плечі мене трохи п-п-потруси,
Бо до льоду п-п-п-риморозило т-т-труси!

Я узяв його за голову, та СМИК!!!
- Що ти робиш, ненермальний? — кум у крик.
Він схопився, захопився і присів,
І від льоду відірвався без трусів.

Бачу — кум мій задубів, що аж опух.
Я узяв його, закутав у кожух,
Та й поніс його додому як дитя,
Що не може ще й ходити до пуття.

Жінка плаче, діти плачуть: от біда -
Кум з кожуха як малятко вигляда.
- Не ридай, — втішає жінку, — все як слід.
Проживу тепер на світі до ста літ!
Не давай мені ні хлібі, ні коржа, -
Посади скоріш на піч свого моржа.
І пали солому й дрова день і ніч,
Бо для моржа найперше діло — ТЕПЛА ПІЧ!!!
Политические предпочтения поэта — особый разговор. Он всегда оставался на своей собственной позиции, которая могла совпадать, а могла и не совпададать с мнением власти. Наверное, поэтому так мало издано его произведений. Но он был выше всего этого, и как истинный мастер жил и работал для своего народа, всегда имея свое собственное мнение:

Коли Партія
Нами правила,
Монументами
Себе славила,
Честю й совістю
Називалася,
Та прокралася
І розпалася.
Ті, що в Партії
Були членами,
Стали босами
Й бізнесменами,
Та багатство їх
Мало радує:
Знову хочеться
Бути владою.
Бувші практики
Й теоретики
Завели нові
Партбілетики.
Треба ж якось їм
Називатися,
Щоб до уряду
Проштовхатися:
Сперечаються
Ліві з правими,
Голомозії
З кучерявими,
Сухорлявії
З череватими,
Недоношені
З дурнуватими…
Добрі душі ми
З вами маємо
І дурить себе
Дозволяємо.
Звідкіля до нас
Хто не явиться,
Зверхньо дивиться,
Грубо ставиться,
«Із»ясняється»
Лиш по-своєму,
Як зі смердами
Або з гоями,
А ми скалимось
Та підтакуєм,
Та підштокуєм,
Та піддакуєм.
Ой дограємось
Ми з арапами!
Як опинимось
В них під лапами,
Вони панькатись
Нє намєрєни.
В етом можете
Бить увєрєни…
Молодцы павлоградцы, что помнят поэта. Уверен, что если местный конкурс чтецов его произведений довести до нужного уровня — он будет замечательным перлом культурной жизни города (а может, со временем и повыше!), прославляя Павлоград и замечательного сына Украины — Павла Глазового.

http://pavlonews.info/news/categ_1/15259.html
Аватар пользователя
kyla
 
Сообщений: 598
Зарегистрирован: 06 фев 2012, 18:17


Вернуться в Конкурсы

Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1

cron