Этимологія

Этимологія

Сообщение Yaberezapriyom » 24 янв 2011, 01:43

Давно меня занимала мысль о происхождении тюркского слова temir ‘железо’. Выделяемый в нем корень tem- ни о чем не говорил. Этимология была не ясна до тех пор, пока я не познакомился с содержанием главы VI научно-популярной книги, написанной минералогом Т.Б. Здорик "Камень, рождающий металл". В этой главе, именуемой "Капнувший с неба", сказано, что впервые наши далекие предки познакомились с железом, входившим в состав метеоритов, так как значительные месторождения самородного железа, называемого теллурическим (т.е. земного происхождения), настолько редки, что обнаружены только в двух местах на Земле. Следует отметить, что не часто удавалось найти и опознать в темном куске камня железный подарок небес. Ввиду этого железо космического происхождения представляло собой большую ценность до тех пор, пока не был открыт секрет выплавки этого металла из железной руды.

Метеоритное железо, называемое в некоторых языках "небесным" или "звездным", согласно мифологии народов Евразии обрабатывалось "небесным кузнецом". Из него изготавливали амулеты и украшения, реже – клинки кинжалов. Древний этнос Междуречья – шумеры именовали железо "небесной медью". На языке коптов – народа, живущего в Египте, этот металл называется bi-ni-pet, букв. ‘небесный’

http://www.eurasica.ru/articles/library ... -_zhelezo/
Yaberezapriyom
сетевой журналист
 
Сообщений: 302
Зарегистрирован: 30 окт 2010, 10:11

Re: Этимологія

Сообщение tyta » 24 янв 2011, 16:24

Небесний коваль - уявлення древніх найшло відображення в мові.
Аватар пользователя
tyta
Боец ХФ
 
Сообщений: 1744
Зарегистрирован: 19 авг 2010, 15:43

Re: Этимологія

Сообщение vatutin » 11 мар 2011, 14:05

То есть указывает, что слово береза якобы происходит от каких-то украинских "резок".
Видимо Коваль не хочет знать то, что слово «береза» очень древнее. В праславянскую Эпоху (до VIII в. н. э.) это слово звучало как bersa. В индоевропейских языках слово «береза» было прилагательным и значило светлая, белая. Оно единое не только для всех славянских языков, но и многих индоевропейских и восходит к понятию «белый» (по необыкновенному цвету коры дерева). Это единственное название дерева, которое по мнению ученных можно считать общеиндоевропейским.
Сам же баран это и подтверждает своей фразой - "Что касается доточеного эпитета "русски-е", то они в равной степени могут быть финскими, шведскими, норвежскими, польскими, белорусскими, литовскими, Волынского, Полесского, Северск, потому что растут на северных просторах Евразии испокон".

http://slavanthro.mybb3.ru/viewtopic.php?p=121180
Аватар пользователя
vatutin
 
Сообщений: 3
Зарегистрирован: 11 мар 2011, 12:59

Re: Этимологія

Сообщение tyta » 01 ноя 2011, 22:42

http://www.youtube.com/watch?v=-c0HNY3mZAw
миронова культура в язіке
Аватар пользователя
tyta
Боец ХФ
 
Сообщений: 1744
Зарегистрирован: 19 авг 2010, 15:43

Re: Этимологія

Сообщение ahil » 12 фев 2012, 05:17

viewtopic.php?f=15&t=22

Пачинакиты от слова вид починок. Від пачинакитив.
Ті що починають.
Аватар пользователя
ahil
 
Сообщений: 754
Зарегистрирован: 11 дек 2011, 21:00

Re: Этимологія

Сообщение tyta » 14 мар 2012, 22:11

Цікаво, що Харків ввійшов до історії не тільки як велике промислове та культурне місто, але й відоме кількома специфічними словами, зокрема — словами тремпель та ракло. За використанням цих слів легко можна впізнати людину, що хоча б кілька років прожила в Харкові. Слово тремпель (тобто вішалка для одягу), що з'явилося на початку 19 ст., наразі використовують майже на всій Слобожанщині, у Києві та навіть в Бєлгородській області Росії.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0% ... 1%96%D0%B2
Аватар пользователя
tyta
Боец ХФ
 
Сообщений: 1744
Зарегистрирован: 19 авг 2010, 15:43

Re: Этимологія

Сообщение kylba » 29 мар 2012, 11:12

Це, в свою чергу, спонукає ще і ще раз уважно прислухатися до слів літописця Нестора, що початок слов'ян у Ілюрику. З цими ж племенами виявляють спорідненість і індійські племена, якщо судити з постаті мудреця Бгрігу в давньоіндійських міфах та деяких інших фактів. Причому існує традиція, яка виводить родоначальника литовських князів Палемона (пор. надзвичайну схожість із іменем Пуломан, що його мав батько Пуломи, дружини Бгрігу) теж із Малої Азії: Палемон нібито прибув зі своїм родом до Прибалтики десь із району Візантії.

http://web.archive.org/web/200205291845 ... rmart.net/

Земля, в якій від Геракла й зміеногої богині народилися троє братів — Агафирс, Гелон і Скіф. Від наймолодшого, Скіфа, як розповідає Геродот у V ст. до н. е., пішло скіфське плем'я; воно розселилося в таврійських та придніпровських степах, де його пращур Геракл колись випасав своїх биків. «Бик таврійський лісовими хащами продирається», «...від Геракла й таврійської дівчини Мелюзіни народилися троє синів — Агатирс, Гелон і Скит», — каже в своїх «Легендах старокиївських» Наталена Королева...

Земля, де задовго до варязьких часів згадується народ р у с ь. Де першовчитель слов'ян Кирило-Костянтин «обрете... єваггеліє й псалтирь роусьскьіми письменьї писано...»
Земля, куди великий київський князь Володимир здійснив свій знаменитий корсунськии похід, після якого Русь прийняла християнство...

Земля, де сучасна мовознавча наука наполегливо шукає розгадки назви Русь...
Досить істотною є згадка в античних джерелах, що фрігійці з Балкан переселилися в Малу Азію разом із вірменами. Цей факт цікавий тим, що саме у Вірменії засвідчено чималі індійські общини, особливо в області Тарон. Український дослідник О. С. Стрижак у цікавому і насиченому фактажем дослідженні «Етнонімія Геродотової Скіфії» (Наукова думка, 1988, с. 179 — 180) зазначає:

«...на наявність етноніму таври у Вірменському Таврі, власне, в історичній області, відомій під назвою Тарон ( Tauron), досі, здається, ніхто не звернув уваги. Останнє ж найменування цікаве не лише генетично-етимологічними зв'язками з кримським оніміконом на Тавр-, а й належністю до контактної зони з народом pala/bala "палайці@, звідки Палуні, назва області, в якій жили брати Куар, Хореан і Мелтей. Найдивовижніше в усьому цьому те, що й цей хоронім, і ці брати мають дуже схожих відповідників на Наддніпрянщині (пор. літописне земля Полане, де жили «братья» Кий, Шекь і Хоривь; укр. -ів — вірм. -an)».

До цього слід додати таке. Коли в III столітті у Вірменії почало ширитися християнство, частина язичників-індійців подалася у Візантійську імперію, інша ж частина прийняла християнство і лишилася. Причому характерно, що боротьбу індійців проти християнства очолив верховний жрець Ардзан, якого ми співвідносимо з індійським іменем Арджун. А саме Арджун (санскритське Арджуна) у «Махабгараті» невіддільний від Крішни: він його і родич, і одружений на його сестрі, і саме йому виклав Крішна суть свого вчення, яке склало першу книгу «Махабгарати», знамениту «Бгагавадгіту». Із чого можна допустити, що індійці у Вірменії цілком могли поклонятися Крішні.

Отже, судячи з усього, балти й слов'яни споріднені з іллірійцями (пор. також Ілурат у Криму) — тобто фракійцями, етрусками, фрігійцями, карійцями, троянцями, лідійцями та іншими народами. Це, в свою чергу, спонукає ще і ще раз уважно прислухатися до слів літописця Нестора, що початок слов'ян у Ілюрику. З цими ж племенами виявляють спорідненість і індійські племена, якщо судити з постаті мудреця Бгрігу в давньоіндійських міфах та деяких інших фактів. Причому існує традиція, яка виводить родоначальника литовських князів Палемона (пор. надзвичайну схожість із іменем Пуломан, що його мав батько Пуломи, дружини Бгрігу) теж із Малої Азії: Палемон нібито прибув зі своїм родом до Прибалтики десь із району Візантії.

Повертаючись із Волині та Прибалтики знову до Криму й давніх насельників його, до їхніх вірувань та звичаїв, хочеться висловити здогад, що під Дівою таврів приховується Деві — дружина Шіви. Вона має ще одне ім'я — Парваті, тобто Гірська, Горянка. В індійській міфології вона — донька Гімалаїв, тобто гір, і саме в горах вона мешкає разом із Шівою. Вона милостива й грізна водночас, вона — богиня-воітелька, чим нагадує Артеміду. Саме їй ще до недавнього часу в Індії приносили криваві людські жертви. Тї культ невіддільний від культу Шіви, вона — жіноча іпостась Шіви. Ці її характеристики цілковито узгоджуються з тим, що ми знаємо про поклоніння таврів Діві, про її святилища на гірських урвищах, де приносилися криваві пожертви, до яких прилучилася і юна Іфігенія. Тож цілком імовірно, що гірські таври поклонялися Шіві та його дружині Деві, яка могла трансформуватися в слов'янську Діву. Тоді як рівнинні таври могли поклонятися Вішну-Крішні. Причому Деві / Парваті має ще одне ім'я — Шакті; в індійській філософії ця категорія означає творчу силу божества, що виступає як його дружина. А ті, хто поклоняється Шакті, називаються шактами.

До реліктів, певно, відноситься і культ богині Діви, надзвичайно архаїчний: цій богині таври приносили людські жертви. Характерно, що згідно з міфом про Іфігенію, греки «впізнали» свою Артеміду в таврській богині, якій, цілком можливо, поклонялися і їхні далекі предки. Діва була головним таврським божеством. У херсонеській присязі вона названа після Зевса, Геї та Геліоса, але саме вона вважалася покровителькою міста, що його в Х столітті здобув київський князь Володимир. У Херсонесі ж містився її храм і статуя, а в ста стадіях (близько 17,7 км) від міста, на мисі Парфенон, як повідомляє Страбон, було її святилище. На честь цієї богині влаштовувалися свята — парфенії, її ім'я ставилося на декретах замість царського, її зображали на монетах, її вважали рятівницею у битвах із ворогом. Вона злилася з грецькою Артемідою (і показово, що Артеміда мала культове ім'я Тавропола).

Багато місць у Криму овіяні легендами про святилища богині Діви, розташовані на стрімких скелях над морем, про «варварські» статуї її та вівтарі, окроплені людською кров'ю. Отже, культ Діви/Артеміди був спільним для місцевого населення Таврики і для прийшлих греків. Певно, авторитет місцевого божества зумів подіяти на уяву греків і тому, що міг походити із спільного для причорноморського населення джерела. Причому, схоже, найархаїчніший його пласт греки знайшли якраз на місцевому, таврському грунті.
Аватар пользователя
kylba
 
Сообщений: 177
Зарегистрирован: 09 апр 2011, 15:36

Re: Этимологія

Сообщение tyta » 29 мар 2012, 11:35

НАЛИВАЙКО СТЕПАН ІВАНОВИЧ

Народився 26 вересня 1940 року в с.Масевичі на Рівненщині. Закінчив індійське відділення факультету східних мов у Ташкентському університеті (1967), навчався в Лакхнауському університеті (Індія). Працював у видавництві художньої літератури "Дніпро" й журналі іноземної літератури "Всесвіт", викладав індологічні дисципліни в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. З 1992 р. - науковий співробітник Національного науково-дослідного Інституту українознавства МОН України (з 2000 р. - завідувач сектору порівняльних досліджень ННДІУ).
Сходознавець-індолог, перекладач, член Спілки письменників України. Переклав з хінді й англійської два десятки романів, повістей і збірок оповідань індійських письменників. Видав "Індійські прислів'я та приказки", "Індійські народні казки", "Міфи Давньої Індії" і "Рамаяну" для дітей. Автор навчального посібника з мови хінді (1997), низки книжок про українсько-індійські мовні, етнічні, фольклорні, міфологічні, історичні та культурні зв'язки - "Таємниці розкриває санскрит" (2000), "Індоарійські таємниці України" (визнана кращою книжкою 2004 року в номінації "Обрії"), "Українська індоаріка" (2007) , "Тисяча найновіших тлумачень давніх та сучасних українських назв, імен, прізвищ, термінів і понять (на індоіранському матеріалі) (2008), "Давньоіндійські імена, назви, терміни: проекція на Україну" (2009), численних наукових і науково-популярних статей.
Аватар пользователя
tyta
Боец ХФ
 
Сообщений: 1744
Зарегистрирован: 19 авг 2010, 15:43

Re: Этимологія

Сообщение tyta » 07 мар 2013, 04:02

http://www.youtube.com/watch?v=RpwWRYxtLps

Вячеслав Иванов. Этрусский язык.

http://www.youtube.com/watch?v=cx2h9L0jixE
Аватар пользователя
tyta
Боец ХФ
 
Сообщений: 1744
Зарегистрирован: 19 авг 2010, 15:43

Re: Этимологія

Сообщение ahil » 09 июн 2013, 02:09

усский язык начал отделятся от других славянских в Х веке и окончательно оформился в середине ХIХ векв. Так что анализ надо вести на шумерском — многие слова божьи из него. Плюс коптские (тогда древнеегипетские). древнееврейские,древнегреческие и латынь (классичесеая). Без знания этих языков в богословие лучше не соваться.
http://www.membrana.ru/particle/17738
Аватар пользователя
ahil
 
Сообщений: 754
Зарегистрирован: 11 дек 2011, 21:00

След.

Вернуться в Образование

Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1

cron