Людина ходить в школу чи вуз щоб часом отримувати знання і антизнання. За свої ж гроші.

Антизнання - пусте або вредне вчення або звичка. Воно непомітне, часто не вербальне. Наприклад людина взнає що можна списувати, обманювати, підтирати оцінки .....
Але разом з тим учень може отримати надзнання - це передається ососбитістю вчителя, його талантом педагогога і людини. А це формує культуру учня, його світогляд, здібності.
Інша сторона методики оцінювання.
Природня система оцінювання є в спорті - перше, друге і третє місця.
Природня система з п'яти пальців на руці відома давно.
В СРСР була 5 бальна система оцінювання в освіті.
Але з цієї 5 бальнолї системи 1 майже не використовували, для більш точного оцінювання ставили мінуси і плюси, які мали значення моральних стимулів.
Тобто ніяких причин для введення допоміжного діапазону оцінювання не було, бо навіть 5 бальною системою не користувались на повний діапазон.
А введення 12 бальної системи? Тут ноги ростуть якраз не з необхідності ,а більше можливо з бажання виховувати у учня кастове мислення - бо згідно такої системи одні люди це 12 інші 1.
Це майже як доходи або заробітня платня на заході. Бо оцінка в школі це не тільки оцінка знання як такого, це оцінка його як учня як людини.
Тут дай волю Гітлеру він ввів би 100 бальну систему.
Таким чином 12 бальна система в наших умовах (у нас до сієї пори рівність - більшість населення бідові, що інженер що токар) це нонсенс, і при цьому який призводить до викривлення моралі.